Кожне полотно – це емоційна картографія.
Я малюю межу між хаосом і порядком — поріг, де розсудливість зустрічається з божевіллям, де почуття стає формою. Моя робота не є ілюстрацією; це розкопки. Кожна поверхня зберігає записи свідомості: напруженої, трансцендентної, лімінальної, парадоксальної.
Подвійність у центрі моєї практики — це не тема, яку я ілюструю ззовні. Це стан, який я малюю зсередини — та сама нестабільність, яка робить нас людьми, відображена в пігменті та масштабі.
Зібрати цю роботу — це мати в руках карту тієї внутрішньої території — не прикрасу, а документацію.